Монс Піус/Mons Pius ★9.5

Вечеря у склепіннях банку, який працював три століття

Mons Pius — той львівський стейкхаус, куди йдуть не лише по м’ясо. Зали займають приміщення вірменського банку-ломбарду, що працював тут близько трьохсот років; ренесансні портали, склепіння й банківський сейф лишилися на місці. Вечір тут будується довго: витримане м’ясо з жара, власне пиво й зала, яка сама по собі привід прийти.

Історія / Концепція

Mons Pius латиною — «гора милосердя»: так називався перший у Львові ломбардний банк, заснований вірменською громадою. Історія в нього не пісна: навесні 1901-го анонімний лист привів до ревізії, і директор-канонік Ян Мардиросевич визнав нестачу майже трьохсот тисяч корон — борг закрила наглядова рада заради репутації вірменської церкви, а директор пішов під суд. За радянської влади банк ліквідували. Ресторан відкрив Вардкес Арзуманян і назви не вигадував: казав, що тут міг бути тільки Mons Pius.

Кухня · Що замовити

Це класичний стейкхаус: яловичина вологої та сухої витримки, причому шафи з дозріванням стоять просто в залі, тож процес видно. З фірмового — Біф Велінгтон, стейк Діана, стейк Росіні під соусом із червоного вина й трюфеля, міньйон фламбе та пепер-стейк на ферментованому копченому перці. Менш очевидне: щока бургіньйон, реберце ягняти в тісті, T-bone з танапуром — вірменський слід у карті — і томагавк із чимічуррі. На старт беруть кістковий мозок із часниковим дипом або емпанадас із рубленої баранини, на двох — дегустаційні сети м’яса.

Простір

Зали з’єднані ренесансними порталами й накриті півциркульними склепіннями — це не стилізація, а вціліла структура будинку. В одній із них — відреставрований вітраж Яна Генрика Розена, того самого, що розписував вірменський собор, поряд галерея портретів і погрудь директорів банку та збережений сейф. По суті це ресторан і музей водночас: експозиційних зал три, і по них водять екскурсії. У теплий сезон столи виносять у дворик. Барна частина тримається на власному світлому Mons Pius — нефільтрованому й непастеризованому, звареному для ресторану на львівській броварні.

Питання та відповіді

Чи варто бронювати стіл? На вечір вихідного — так, зали невеликі й розбирають їх наперед.

Що замовити першого разу? Стейк сухої витримки з тих, що визріли у вітринній шафі, і келих власного Mons Pius.

Чи є тут щось, окрім м’яса? Так: тунець у глазурі унагі, креветки в часниковому соусі, цвітна капуста по-яффськи, порей конфі з ромеско.

Чи можна прийти сюди по історію, а не по вечерю? Так: будинок показують окремо від меню — по трьох експозиційних залах водять екскурсії.

Чи підійде місце для великої компанії? Так — кілька окремих зал і дегустаційні сети червоного й білого м’яса, які легко масштабувати на стіл.

Графік роботи